Моделювання. Частина друга. Моделювання суконь.
Позначення точок і мірок на схемах залишено як в оригіналі, тому в тексті вони теж не перекладені. Відео до статей російською мовою.
Це друга стаття про моделювання одягу. Нагадаю, що моделювання – це перетворення викрійки-основи виробу (тобто базової викрійки) на абсолютно будь-яку модель, тобто фасон одягу. Сьогодні займемося сукнями.
У нас є викрійка-основа сукні. Якщо хтось іще не робив цю викрійку, то дивіться її тут.
Моделювання викрійки сукні будується здебільшого на перенесенні та перетворенні нагрудної виточки. Здавалося б – виточка та й виточка. Вона забезпечує облягання сукні на опуклості грудей. Що в ній може бути цікавого? Але насправді, перетворюючи цю виточку, ми отримуємо найрізноманітніші моделі суконь.
Перенесення нагрудної виточки.
Для початку навчімося просто переносити виточку. Ось передня половина викрійки-основи сукні. Нагрудна виточка йде від горловини до середини грудей. Дуже велика й помітна. Але в сукнях таку виточку роблять рідко. Зазвичай її переносять у менш помітне місце – наприклад, у бічний шов, і тоді вона частково ховається під руку. Для цього креслимо пряму лінію від бічного шва до гострого кінця виточки. І розрізаємо викрійку по цій лінії. А потім закриваємо виточку, тобто накладаємо один бік виточки на другий, ніби ми її зашили. При цьому у нас сама собою відкривається виточка в бічному шві. Причому відкривається вона саме потрібної величини, рахувати вже нічого не треба.

І це в нас один з основних прийомів моделювання – перенесення виточки. Зараз, щоправда, силует сукні ніяк не зміниться. Але прийом ми запам’ятали.
Так само можна було перенести виточку в лінію пройми. У цьому місці вона помітніша, зате коротенька.

Переносити виточку навчилися. А тепер беремося власне до моделювання.
Моделі суконь з рельєфними лініями.
Розгляньмо ось таку сукню.

Уважно дивимося на модель. Сукня добре облягає фігуру. Але при цьому на передній частині ми не бачимо жодної виточки. Зате бачимо рельєфні лінії, які ділять сукню на одну середню деталь і дві бічні. Починаємо перетворювати викрійку-основу для такої сукні. Спинка нам зараз не потрібна, її кроїтимемо за основою. А на передній половинці викрійки накреслимо бажану форму рельєфної лінії. Вона має пройти через центр грудей, тобто через гострий кінець виточки. Далі – вертикально вниз. Але при цьому лінія огинає талієву виточку. Накреслили лінію і розрізаємо викрійку вздовж неї.

А ось тепер виточку на плечі закриваємо. Отримали дві окремі деталі для викрійки переду.

Причому зверніть увагу: якщо ми зараз складемо ці дві деталі разом, то побачимо, що наша фігурна лінія увібрала в себе і нагрудну, і талієву виточки.

Викрійка нашого першого прикладу готова.
Перетворення нагрудної виточки на збірки (або складки) навколо горловини.
Тепер розгляньмо зовсім іншу сукню.

Дивимося на модель. Ця сукня вільна в талії і стягнута пояском. Донизу сукня трохи розкльошена. Біля горловини є збірки. Починаємо моделювання. Беремо викрійку-основу. Спершу пілочку. Оскільки сукня в нас не приталена, талієву виточку прибираємо. Тут ми маємо пам’ятати, що з талієвими виточками ми поводимося дуже вільно – можемо їх і зменшувати, і збільшувати, і прибирати: ні на що, крім ступеня приталеності, ці виточки не впливають. Інша річ – нагрудна виточка. Вона визначає посадку сукні на фігурі, і її ми можемо лише перетворювати. Отже, талієві виточки ми зараз прибрали. Лінію боку робимо прямою, без бічної виїмки. Для цього з’єднуємо точку біля краю пройми з точкою на лінії стегон. Лінія виходить трохи похила, що дасть нам деяке розширення по низу. За бажання це розширення можна зробити трохи більшим.

Тепер дивимося на горловину сукні. Ми бачимо, що горловина глибша, ніж на основі сукні. Отже, підходимо до дзеркала і визначаємо, наскільки глибоким хочемо зробити виріз горловини. Вимірюємо відстань від яремної западини до бажаної глибини і цю відстань відкладаємо на викрійці. Проводимо нову лінію горловини. Зайве відрізаємо. А тепер ми знаємо, що нам треба отримати збірки навколо горловини. Тобто там має бути якийсь додатковий об’єм тканини. Але поки що на викрійці немає нічого, що можна було б призібрати. Тож ми перенесемо нагрудну виточку в горловину. Проводимо лінію від горловини до гострого кінця виточки і розрізаємо викрійку. Закриваємо виточку. З’єднуємо плавною лінією.

Викрійка переду готова. На спинці робимо такі самі перетворення.

Уся викрійка готова.
Сукні з кокеткою.
Тепер розгляньмо модель з кокеткою. Кокетка — це верхня відрізна частина виробу. Не обов’язково сукні – будь-якого виробу.

Ми бачимо, що кокетка в нас відрізана по прямій лінії. З-під кокетки виходять збірки. А нижня частина сукні – облягаючого силуету. Беремо викрійку-основу сукні. Вимірюємо відстань від горловини до краю бажаної висоти кокетки. Цю відстань відкладаємо на викрійці. Ставимо точку. І ось тут, уже маючи певний досвід у моделюванні, так і хочеться зробити ось що: провести через намічену точку горизонтальну лінію, відрізати верхню частину викрійки і закрити виточку на кокетці.

Але ні! У такому разі нижній край кокетки вийде ламаною лінією. А за моделлю має бути пряма лінія. Отже, тут діятимемо трохи інакше.
Спочатку намітимо горизонтальну лінію лише до виточки. Розріжемо викрійку вздовж цієї лінії. І ось на цьому етапі закриємо верхню частину виточки. А потім прикладемо лінійку до зрізу кокетки і проведемо продовження рівної лінії. І лише тепер відріжемо всю кокетку. Тепер у нас вийшла кокетка з рівною горизонтальною лінією по нижньому краю.

Нижня частина нагрудної виточки залишилася на нижній частині викрійки.

Завдяки цьому лінія пришивання нижньої частини довша, ніж лінія пришивання на кокетці. А отже, є частина тканини, яку можна призібрати. Ці збірочки й виходитимуть з-під кокетки. Викрійка переду готова. Спинка в цій сукні кроїться за викрійкою-основою.
Розгляньмо ще одну сукню з кокеткою.

Дивимося на модель. Сукня також приталена, облягає фігуру. Кокетка напівкругла. З-під кокетки виходять збірки.
Починаємо моделювання. Беремо викрійку-основу сукні. Оскільки кокетка займає лише частину плеча, нам буде зручніше працювати з викрійкою, на якій виточку вже перенесено з плеча в інше місце. Наприклад, у бічний шов.
Біля дзеркала визначаємо величину кокетки. Намічаємо цю величину на викрійці. Визначаємо ширину кокетки по плечу. Цю відстань також відкладаємо на викрійці. Креслимо бажану форму кокетки. Відрізаємо. Додаємо вздовж середньої лінії припуск на застібку (точніше – спочатку величину напівзаносу, тобто відстань від ґудзика до краю застібки, зазвичай це від 1 до 2 см). А потім ще додаємо припуск на обробку застібки – зазвичай це від 3 до 5 см.

Отримали першу деталь викрійки нашої нової сукні. А на другій деталі сукні маємо збірки, що виходять з-під кокетки. Отже, перенесемо нагрудну виточку в лінію кокетки й отримаємо додатковий об’єм по лінії пришивання кокетки. З нього ми й робитимемо наші збірочки.

Викрійка готова.
Сукня на запах.
Тепер розгляньмо ось таку сукню.

Дивимося на неї уважно. Сукня відрізна по лінії талії, на запах, виріз горловини вузький V-подібний, поділ — ззаду довший, спереду – коротший, нагрудну виточку перенесено в бічний шов.
Починаємо моделювання. Спочатку змоделюємо викрійку спинки. Оскільки сукня відрізна по талії, розрізаємо викрійку по цій лінії. Нижня частина (тобто спідниця) в нас розкльошена донизу, тому додаємо кілька сантиметрів по лінії низу, з’єднуємо прямою лінією точку внизу і точку на лінії стегон. Середину низу опускаємо нижче на бажану величину і з’єднуємо плавною лінією. А крім того, робимо цю спідницю розкльошеною за рахунок виточки (таку операцію ми робили в моделюванні спідниць). Якщо хочеться, щоб спідниця була ще ширшою по низу, можна додати об’єму і по центру спідниці, розсунувши низ, але не чіпаючи верхню точку спідниці на середній лінії.

Викрійка спинки готова.
Тепер займемося передом. Оскільки сукня в нас на запах, нам потрібна не половинка викрійки, а ціла викрійка переду. Її ми так само відрізаємо по лінії талії. Тепер перед дзеркалом визначаємо точку глибини декольте. І ставимо цю точку на викрійці. Крім того, визначаємо точку величини запаху по талії. Цю точку також наносимо на викрійку. Тепер край горловини і ці дві точки з’єднуємо плавною лінією. Зайве відрізаємо. Маленький шматочок талієвої виточки можна закрити. Верхня частина викрійки готова.

Тепер займемося спідницею переду. Так само, як і на спинці, робимо її розкльошеною. Потім на спідниці позначаємо точку величини запаху. Креслимо плавну лінію краю запаху. Зайве відрізаємо. А потім робимо цю частину викрійки, так само як і на спинці, розкльошеною за рахунок виточок – це ми вже вміємо.

Усе. Викрійка готова.

Драпірування на грудях.
Ну і ще розгляньмо сукню з драпіруванням на грудях.

Знову ж таки, як і щодо спідниць, мушу сказати, що не кожна тканина підходить для драпірування. Але викрійку ми зараз змоделюємо.
Оскільки сукня в нас асиметрична, беремо повну викрійку переду. На плечі в нас є виточка, тож її об’єм ми вже можемо використати для складок драпірування. Але другу виточку треба перенести сюди ж, на це саме плече. Для цього розрізаємо викрійку вздовж одного боку виточки і по горизонталі між гострими кінцями обох виточок. А тепер закриваємо виточку на правому плечі. Край горловини і плече з’єднуємо плавною лінією.

Викрійка готова.
Ну ось, ми з вами розглянули основні прийоми моделювання суконь. Здебільшого йшлося про суцільнокроєні сукні. Але якщо треба зробити відрізну сукню, то ліф сукні ми моделюватимемо так само, як робили це щойно, а нижню частину викрійки (тобто фактично спідницю) можна моделювати так, як ми з вами це робили в уроці з моделювання спідниць.
А крім того, досі ми розглядали всі сукні без рукавів. А рукави теж бувають дуже різні. Тому зараз займемося моделюванням рукавів.
Рукав-ліхтарик.
Цей рукав має ось такий вигляд:

Рукав короткий, широкий, збірки є і по низу, і по окату рукава.
Щоб змоделювати такий рукав, беремо викрійку-основу рукава. Відрізаємо на бажану довжину. Розрізаємо на кілька частин по вертикалі. А потім розсуваємо ці частини рукава. Крім того, верхню точку окату рукава піднімаємо на 2 см. Креслимо нову плавну лінію верхньої частини окату.

Викрійка рукава «ліхтарик» готова.
Розкльошений рукав.
Це ось такий рукав:

Тут ми бачимо, що по окату рукава збірок немає. А по низу є фалди, тобто по низу рукава з’явився додатковий об’єм.
Нумо моделювати. Беремо викрійку-основу рукава і відрізаємо на потрібну довжину. Знову креслимо вертикальні лінії і розрізаємо вздовж них знизу вгору, але не до кінця, а залишаємо кілька міліметрів, щоб викрійка не розпалася на окремі частини. А тепер розсуваємо лише нижні частини викрійки.

Викрійка готова.
Маленький напіврукавчик.

Тут усе дуже просто. Беремо викрійку-основу рукава і відрізаємо на потрібну довжину.

Це і є викрійка такого напіврукавчика.
Рукав «крильце».
Це теж не повний рукав, а лише його верхня частина, але при цьому по низу цього рукава є фалди.

Для викрійки беремо за основу викрійку того напіврукавчика, який ми щойно зробили. Розрізаємо його знизу вгору, трохи не дорізаючи до кінця. І розсуваємо ці частини рукава по низу. Ось така вийшла викрійка рукава «крильце».

Рукав з буфами.
Має він ось такий вигляд.

Ми бачимо, що рукав донизу звужений, а по окату є великі збірки, і верхня частина окату піднята над плечем. Починаємо моделювати цей рукав. Викрійку-основу рукава відрізаємо на бажану довжину. Звужуємо нижню частину рукава на бажану величину. А потім розрізаємо рукав на кілька частин згори донизу, але трохи не дорізаємо до кінця. Розсуваємо верхні частини рукава. А також піднімаємо верхню точку окату рукава на 3 — 4 см. Креслимо нову плавну лінію верхньої частини окату.

Викрійка рукава «буф» готова.
На цьому урок з моделювання суконь закінчено. Основні прийоми й методи ми розглянули на прикладах. А тепер зробимо так само, як і зі спідницями: розгорніть будь-який журнал мод і подивіться на будь-яку сукню. Подумайте, як треба моделювати викрійку для цієї сукні. Сподіваюся, вам це вже буде зрозуміло.
Успіхів вам у цій справі!
Запитання та відповіді
Запитання глядачів під відео до цієї статті та відповіді Ірини (переклад з російської)
Добрий день!!! Із задоволенням дивилася це відео з моделювання. Так само й відео про побудову базових основ. Дуже зрозуміло, дуже стисло і гранично ясно!!! Велике спасибі!!!!!!! Дуже зацікавила тема: чи можна і як моделювати викрійку-основу для трикотажної сукні, особливо якщо з виточкою. Чи можна висвітлити цю тему?
Добрий день. Ми з Вами розібрали основи моделювання. Усі ці прийоми, звісно, можна застосовувати й до викрійок трикотажних виробів, та й до будь-яких викрійок.
Можна показати жіночу сорочку?
Добрий день, так, планую зробити таке відео.
Залишилося запитання? Поставте його під відео на YouTube, Ірина відповідає.


