Викрійка спідниці
Позначення точок і мірок на схемах залишено як в оригіналі, тому в тексті вони теж не перекладені. Відео до статей російською мовою.
Спідниця – це найпростіший, але, мабуть, найрізноманітніший предмет жіночого гардероба. На спідницю зазвичай треба небагато тканини й небагато часу, та водночас новою спідничкою можна докорінно змінити свій образ. А отже, шиття спідниць – це вміння, яке стане в пригоді кожній жінці, навіть найзайнятішій.
Щоб щось пошити, потрібна викрійка. Хоча саме серед спідниць є варіанти, для яких окрема побудова викрійки не потрібна. Це спідниця-сонце, спідниця-півсонце, спідниця «тетянка» і спідниця в складку. Розкрій і шиття спідниці кожної з цих моделей описано в окремих статтях.
А для всіх інших варіантів треба побудувати викрійку основи спідниці (або базову модель) за своїми розмірами. А вже маючи викрійку основи, можна перетворити її на абсолютно будь-яку спідницю. Таке перетворення називається моделюванням.
Основу викрійки спідниці побудувати дуже легко (на відміну від викрійок сукні чи штанів). Тут буде мінімум мірок і немає складних розрахунків.
Зняття мірок для спідниці
Для спідниці знадобляться такі мірки:
- ОТ – обхват талії
- ОБ – обхват стегон
- Д.ю.п — довжина спідниці по переду
- Д.ю.з — довжина спідниці ззаду
- Д.ю.б — довжина спідниці збоку
Знімаючи мірки, обов’язково стежте, щоб сантиметрова стрічка починалася саме з нуля (буває, що кінець обірваний або, навпаки, спочатку йде вільний кінець, а вже потім стоїть нульова позначка). Перед початком вимірювань на талію треба пов’язати так званий установний пояс, а простіше кажучи – нешироку резинку. Від цього пояска зніматимемо мірки.
Обхват талії – розмір обхвату найтоншої частини тіла, якраз уздовж установного пояса. Обхват стегон вимірюють по найбільш виступних частинах сідниць, паралельно підлозі, з урахуванням опуклості животика.
А от з рештою мірок давайте розбиратися. Чому треба виміряти три довжини спідниці? Тому що поділ спідниці має бути паралельний підлозі, а відстані по переду, по боку і по спині від талії до подолу неминуче будуть різними, причому, залежно від особливостей фігури, в однієї перша мірка може бути менша, ніж третя, а в іншої – навпаки. А оскільки ми хочемо зробити індивідуальну викрійку, а не просто стандартну, то треба зробити саме три вимірювання. Як це правильно зробити? Припустімо, ми намітили для себе бажану довжину спідниці. Але ця лінія уявна, вона «висить» у повітрі. Ми не зможемо правильно виміряти відстань від талії до цієї передбачуваної лінії. Тому робимо так: вимірюємо відстань від талії до підлоги в трьох точках – по переду, боку і спині. Отримуємо три довжини спідниці до підлоги. А тепер вимірюємо відстань від підлоги до нашої передбачуваної довжини спідниці. Це можна зробити в будь-якому місці (ми ж пам’ятаємо, що поділ паралельний підлозі). А ось тепер від усіх трьох мірок довжини спідниці до підлоги віднімемо останнє вимірювання. Усе чудово. Ми отримали мірки:
Д.ю.п, Д.ю.з і Д.ю.б.
Усі мірки є. Починаємо робити креслення – викрійку спідниці.
Побудова викрійки спідниці
| 1. У лівому нижньому куті ставимо точку Н (низ) і через неї проводимо горизонталь і вертикаль (поки що без розмірів, просто як напрямок). Це буде лінія середини переду. 2. Беремо мірку ОБ, ділимо її на 2 і додаємо 1-2 см на свободу облягання. Цю величину відкладаємо від Н вправо і ставимо точку Н1. Від неї проводимо вертикаль угору. Це – середина задньої половинки спідниці. 3. Відстань між Н і Н1 ділимо навпіл і ставимо точку Н2. Від неї також проводимо вертикаль угору. Це бокова лінія. | ![]() |
| 4. Мірку Д.ю.п відкладаємо від точки Н вгору. Ставимо точку Т (талія). 5. Мірку Д.ю.б відкладаємо від Н2 вгору і ставимо точку Т2. 6. Мірку Д.ю.з відкладаємо від Н1 вгору. Отримуємо точку Т1. 7. Від точки Т2 вниз відкладаємо 20-22 см і ставимо точку Б2 (стегна). Через цю точку проводимо горизонталь (лінія стегон) і на перетині ліній ставимо точки Б і Б1. 8. Через точку Т2 проводимо невелику горизонталь. | ![]() |
| 9. Рахуємо: ОТ:2 +1 см. Цю величину відкладаємо від точки Б вправо і ставимо допоміжну точку 1. 10. Вимірюємо відстань між точкою 1 і Б1. Ця величина називається надлишком, тобто це різниця між розмірами стегон і талії. Ось цей надлишок нам зараз треба буде сховати в талієві виточки і бокову виїмку. 11. Надлишок ділимо на 4 частини і відкладаємо отриману величину від точки Т2 вліво і вправо. Отримали точки Т3 і Т4. З’єднуємо їх із точкою Б2, але не прямою лінією, а злегка вигнутою. Отримали лінію боку. (При цьому використали половину надлишку.) 12. З’єднуємо плавною лінією точки Т і Т3 та точки Т1 і Т4. Вийшла лінія талії. | ![]() |
| 13. Побудуємо передню виточку. Для цього від точки Т3 відступимо вліво 8-10 см і поставимо точку В. Від неї проведемо вертикаль вниз до лінії стегон. 14. Передню виточку не робитимемо глибокою, щоб не підкреслювати опуклість животика. Відступимо вліво і вправо від точки В лише по 1 см. А вниз від точки В відступимо 10 см. З’єднаємо отримані точки прямими лініями. Вийшов трикутник (виточка). 15. Залишилося зробити задню виточку. Трохи порахуємо: половина надлишку пішла в бокову виїмку, ще 2 см – у передню виточку, отже, залишилося: 1/2 надлишку — 2 см = Х. Якщо величина Х менша за 3,5 см або дорівнює їм, то на задній половинці робитимемо 1 виточку. Для цього відстань між Т1 і Т4 ділимо навпіл і ставимо точку В2. Вниз відкладаємо 13-14 см, а вліво і вправо від точки В2 розподіляємо величину Х. Креслимо виточку. Викрійка готова. | ![]() |
| 16. А от якщо величина Х вийшла більшою, ніж 3,5 см, то робимо трохи інакше. Ззаду зробимо 2 виточки. Для цього відстань між Т1 і Т4 ділимо на 3 частини. Виходить 2 проміжні точки. З кожної проводимо вертикаль вниз і вниз відкладаємо по 13-14 см. А величину Х ділимо навпіл і кожну виточку робимо завширшки Х/2. Креслимо виточки. | ![]() |
| Викрійка остаточно готова. |

Просто за цією викрійкою можна пошити пряму рівну спідницю. Але головне, що цю саму викрійку методами моделювання можна перетворити на викрійку абсолютно будь-якої іншої моделі спідниці, яку Ви тільки нафантазуєте. Тож доти, доки у вас не зміниться фігура, ця викрійка спідниць служитиме вам вірою і правдою.
Запитання та відповіді
Запитання глядачів під відео до цієї статті та відповіді Ірини (переклад з російської)
Підкажіть, будь ласка, чи є якісь особливості побудови для фігури, у якої довжина по спинці до підлоги більша за довжину по переду на 10 см? Чи принцип побудови такий самий? Просто боюся, що перепад дуже великий, не знаю, як поведеться тканина, та й як кроїти пояс на таку фігуру, щоб це мало гарний вигляд, теж незрозуміло. Велике спасибі за ваші відео)
Вітаю. Так, 10 см – це дуже велика різниця. Якщо Ви не помилилися, коли знімали мірки, то найімовірніше у Вас плаский животик і дуже виступні сідниці. У цьому випадку 2 см цієї різниці варто використати в лінії низу спідниці, тобто низ задньої половинки накреслити з пониженням (спереду лінія низу – рівна лінія, а ззаду – плавно заокруглена, що опускається на 2 см до середини задньої половинки). А решту 8 см використати, як у звичайній побудові викрійки. Спробуйте зробити так.
Я в захваті, це за якою системою???
Добрий день, Ви знаєте, починала вчитися шити багато років тому, потім сама знаходила різні викрійки і зберігала для себе ті, що сподобалися, тому зараз уже й не зможу сказати, що з якої системи я взяла :). От зберегла собі цю побудову і користуюся вже довгий час :).
Скажіть, будь ласка, чому в старих підручниках із шиття заднє полотнище трохи вужче за переднє? І положення виточок раніше було інше. Хочу зробити під себе і не знаю, що взяти за основу 😊 хочу розібратися. Підкажіть, будь ласка, у зв'язку з чим сучасна основа викрійки так змінилася?
Добрий день. Напевно, не зовсім правильно казати, що змінилися сучасні викрійки. Насправді завжди існувало багато систем крою, різні автори в різний час створювали свої викрійки, причому використовували різні мірки й різні способи обчислення. Яка система крою краща, а яка гірша – однозначно сказати не можна. Комусь більше підійде одна викрійка, комусь – інша. У наших старих підручниках найчастіше використовували викрійки, розроблені нашим інститутом ЦНДІШП. Я за багато років роботи відібрала для себе викрійки, які мені здалися вдалими (тепер уже навіть не скажу, де саме і яку викрійку я взяла). Але в будь-якому разі індивідуальне пошиття – справа творча. Є сенс побудувати для себе будь-яку викрійку, потім розкроїти й наметати макет виробу (тобто зробити це з непотрібної тканини), приміряти й уважно подивитися на себе. Якщо помітите якісь неточності в посадці виробу на фігурі, то треба спочатку внести зміни в сам макет, домогтися відмінної посадки, а потім внести відповідні зміни у викрійку. І от після цього у Вас з'явиться особисто Ваша викрійка, яка абсолютно Вам підходить. Трохи клопітно, але результат Вам сподобається :)
А де запас на шви? Я не зрозуміла
Добрий день. Викрійку дано без припусків на шви. Лінії викрійки – це лінії пришивання. Під час розкрою, звісно, треба додавати припуски і на шви (приблизно 2 см по боках і 1 см угорі), і на підшивання низу (залежить від тканини, способу підшивання і Вашого бажання).
Хіба треба брати повний обхват, а не півобхват талії і стегон?
Залежить від того, як потім вести розрахунок. Там, де ПОБ ми ділили б на 2, там ОБ ділитимемо на 4 і т. д.
Залишилося запитання? Поставте його під відео на YouTube, Ірина відповідає.







